Варт просто завернути з чинної центральної вулиці у який-небудь непримітний арочний проїзд, і потрапити немов на 25 років назад. Незасклені балкони обплітають буйні ковтуни ліан дикого винограду, сушиться білизна, гнилими зубами стирчать напівзруйновані невеликі будівлі темно-червоної цегли(що теж є якимось специфічним фірмовим елементом саме харківських старовинностей - ніде більше з неї будинків у такій кількості не бачив), якісь старі "жигулі".
Двір міської легенди по вулиці Мистецькій, де мешкав і покривав стіни своїми загадковими написами Олег Мітасов, о, повелителі часу покажуть, де.
Вітаннячко з Нострамо. Шоб я здох, Талос Валкоран, це ти?!
Інша міська легенда, вже сучасна. Художник Гамлет Зіньковський.
Коли ти повелитель часу, лавка під тобою може випадково стліти.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
