Що робити цілий тиждень в Каневі? ч.1

[an_tares]

Нікуди не поспішати; Якщо дістав гуркітливий котел столиці, то це сюди.
Зараз тихе невелике містечко із запаморочливою природою дніпровських круч, у якому немає великих ТРЦ, будинків вище 9 поверхів, а по вулицях досі ще їздить багато "жигулів", таким мирним і неквапливим було не завжди. Насправді Канів - сповнене гідності, справжнє місце сили з багатою та дуже давньою історією.



Нічого так, як для краєвиду одразу за автовокзалом?
Середньовічне місто Родень, що знаходилось на цих теренах, існувало з VII ст. Було укріпленою фортецею від татарських нападів, важливим торговим і ремісничим центром, тут була резиденція князя Святослава, а згодом оплот його сина, князя Ярополка, у (програній ним врешті) війні за Київський трон. Родень був спалений татарами у 1239-1240, і з того часу припинив своє існування, а от власне Канів був відбудований. Так, це не одне і те ж, Родень, від якого лишилася локація під назвою "Канівське городище", знаходиться на Княжій горі, на території Канівського природного заповідника, за 9 км від міста. Фоток зарослих залишків його оборонних валів не буде, бо підозрюю, якщо ти не спеціаліст-археолог відповідного профілю, то й ловити там зараз простим смертним нема чого туди я не дістався.
Про це нагадує назва ресторанчику, наскрізь радянського за архітектурою та роками народження.




Трохи старого Канева. Довоєнних будівель лишилося зовсім небагато, Канів значно постраждав у Другій світовій.
Будинок Василіанського училища, пам'ятка архітектура XVIII сторіччя. Нині тут музей народного декоративно-прикладного мистецтва.

Оце - Успенський Собор, найдавніша архітектурна пам'ятка міста.
Був заснований ще у 1144 князем Київської Русі Всеволодом Ольговичем, вистояв оборону проти половців після невдалого походу того-самого князя Ігоря Святославича, і достояв аж до осені 1678, коли був спалений(разом з мешканцями міста, що шукали там захисту) татарами. Потім біля ста років стояв у руїнах, відновлений аж наприкінці ХVІІІ ст, проте зберіг, як пишуть, "досить добре риси своєї початкової, давньоруської, архітектури". Фрагменти оригінальної кладки стін зберіг, гадаю, це їх навмисне залишили охайними квадратами без білого покриття.
Тут похований страчений у Львові козацький лідер Іван Підкова, хоча пам'ятний знак йому встановлено за 4 км нижче по Дніпру, у підніжжя Чернечої, або Тарасової, гори, легендарного місця останнього притулку гетьманів.
Біля його пам'ятника є ядро і фрагмент гармати.
Всередині неї - маленьке осине гніздо.
Воно каже тобі "ня!" юзернейм.

А ще у Каневі був замок, зведений литовським князем Вітовтом у славному XІV сторіччі (ну, знаєте, лицарські обладунки, штурми кам'яних фортець, гостроверхі готичні собори, оце усе) але його вже і сліду давно нема. На відміну від більшості замків, канівський не мав палацу або якогось іншого відповідного типу житла для наділених владою осіб, а слугував суто оборонним потребам, переважно, від турецько-татарської загрози з півдня. Зруйнований був, врешті, у 1768 році, гайдамаками, отими самими повстанцями, чиї скульптури зараз стоять на почесній Шевченковій алеї, у мальовничому місці на березі Дніпра, завдяки тому, що Кобзар написав про них однойменну поему. (Мою улюблену, між іншим - безпросвітність, драма, ріки крові, у дитинстві зачитувався!)






Нині на Дніпровій, або ж Замковій, горі (місто взагалі розташоване серед так званих Дніпровських гір, чи "круч", до речі, своя Лиса гора в Каневі теж є), як раз на місці фортеці, розташований парк Слави. Величезна скульптура жінки з дитиною на руках, півколом круг неї - могили солдат-захисників Канева у Другій світовій. (Не фотографував, бо не видалось можливості зробити це якось по-особливому, а виду просто "ось пам'ятник" не бачу сенсу).
Під ногами ж - розлогий комплекс козацьких підземних ходів XVI-XVII сторіччя. Частково зруйнований і недосліджений.