Вицвіла брудна табличка вказувала на останній поверх будівлі старовинного замку. Осінні протяги гуляли похмурими галереями, додаючи біленим стінам із запахом вапняної сирості ще більшої непривітності, сходи холодили ноги навіть через взуття, там, де були кам'яними, і неприємно скрипіли дерев'яні, наче висловлюючи невдоволення порушеною тишею. Сходи вели аж під самий дах, на горище. Що ви собі уявляєте під назвою "Музей карпатських старожитностей"?
( > > > )
( > > > )