Інші виміри Харкова.

Варт просто завернути з чинної центральної вулиці у який-небудь непримітний арочний проїзд, і потрапити немов на 25 років назад. Незасклені балкони обплітають буйні ковтуни ліан дикого винограду, сушиться білизна, гнилими зубами стирчать напівзруйновані невеликі будівлі темно-червоної цегли(що теж є якимось специфічним фірмовим елементом саме харківських старовинностей - ніде більше з неї будинків у такій кількості не бачив), якісь старі "жигулі".
Двір міської легенди по вулиці Мистецькій, де мешкав і покривав стіни своїми загадковими написами Олег Мітасов, о, повелителі часу покажуть, де.
( `...і я покажу тобі, наскільки глибока кроляча нора` )