(no subject)

О Пресвята Дистанція, покровителька соціофобів, утішительниця соціопатів! Врешті, настав час слави твоєї!
І дихається вільно, бо людей менше на вулицях, бо люди дивляться, дивляться, дивляться довкола, врешті люди ходять не уві сні, слався, Пресвята Дистанція, дивляться, аби помітити тебе, врахувати твою присутність, і заздалегідь обійти за ті п'яток-десяток метрів, зменшити швидкість, перейти на інший бік вулиці, завернути на іншу лісову стежку. А ти, переповнений вдячністю, так само обходиш їх, через що дистанція між вами стає ще вдвічі комфортнішою. (Ти, насправді, намагався так обходити їх завжди, ти їх бачив і враховував присутність ще до того, як це стало карантином, бо просто ненавидиш, коли вони поряд).
Коли б ще це все в цілому не смерділо гидко оруелівщиною та іншими всіма витікаючими з глобальної ситуації, я був би щасливий.
О, ще ж вимкнули, нарешті, їбуче опалення. (За такої недо-зими його б мали вимкнути ще місяць тому).