Що можна знайти у Хотові і Круглику

Весна прийшла цього року, наче перевірка з КРУ - рано і несподівано. Тож коли на початку лютого вжарило +7, першого ж сонячного вихідного закортіло по лісам непролазним, та пустирями неозорими, замісити багнюки чоботами кілометрів десь із надцять виповзти погріти кістки хоча б у найближче передімстя. На думці вже давно були ДОТи південної частини Київського укріпрайону, деякі з них я навіть бачив, але ж їх більше, і завжди хвилююче натикатись посеред лісу на пам`ятку Другої Світової. Та мого ентузіазму тинятися чигирями по коліно у розмоклому снігу чомусь не розділили, тому замість пам`яток Другої Світової було вирішено піти подивитися пам`ятку жлобству та корупції на місці знищеної пам`ятки скіфів - Хотівське городище.
Хотівське городище - найпівнічніше з відомих городищ скіфського часу, датується приблизно VI століттям до нашої ери. Десь південніше, через пару морів, у той самий час переживала пік свого розквіту "Афінська держава", розповсюджуючи світоч грецької античної цивилізації. Скіфське городище, розташоване біля села Хотів, являє собою високе плато, оточене долинами струмків, вздовж плато проходить земляний вал, що зберігся лише частково. Статус археологічної пам`ятки національного значення не вберіг її від розкрадання та незаконної забудови, і нині на місці північної частини городища, найціннішої з точки зору насиченості культурного шару, стирчить помпезний палац жлоба, сором`язливо обізваний "диссонуючою будівлею" на сучасних планах. Це так, "двома словами, що там подивитися". Судячи з фото в інтернетах, принаймні, має бути гарний краєвид зі сторони села на те, що ще лишилося. Та, забігаючи наперед, скажу, що і його ми не побачили, а побачили замість нього казна-що, як завжди і буває, коли не "готуєшся нормально до походу"(с).

( не вірте россійськомовним гугл-мапам, їх Тзінч попаскудив )